Південна гостинність

1973 рік. Загін Національної гвардії Луїзінани у складі 9 осіб, зокрема й новачка Гардіна, проводить маневри у вихідні в місцевій затоці. Через деякий час загін на чолі зі штаб-сержантом Пулом розуміє - вони заблукали в цьому болоті. Єдиний вихід - вирушити далі на пирогах, знайдених біля, здавалося б, покинутого кемпінгу. При перетині затоки загін бачить групу каджунів, які поверталися з полювання. Ці пироги, виявляється, належать місцевим мисливцям, про що вони почали голосно кричати солдатам, вимагаючи повернути їх назад. У відповідь на це Стакі стріляє холостими патронами зі свого кулемета М-60 по каджунах, після чого всі вирішують продовжити шлях далі. Відповідь каджунів не змусила себе довго чекати - вогонь бойовими набоями вносить хаос і сум'яття в ряди загону резервістів. Поспіхом прямуючи до укриття, солдати розуміють - на них чекає справжня боротьба за виживання з противником, який знає кожне дерево в цій болотистій місцевості та від свого не відступиться.