Рецензія №940

«Ущелина» (2025) — романтика, екшн і трохи «Що тут взагалі відбувається?»
Скотт Дерріксон повертається! Чувак, який зробив нам і «Сіністера», і «Чорний телефон», раптом вирішив, що страшилки — це, звісно, круто, але час зробити… бойовик про кохання. І ось ми отримали «Ущелину» (The Gorge) — екшен, який місцями справді «ущільнений» хорошими ідеями, а місцями… ну, давайте розбиратися.

Сюжет (або «Це бойовик? Це романтика? Це щось середнє?»)
Леві (Майлз Теллер) та Драса (Аня Тейлор-Джой) — два смертельно небезпечних бійці, які виконують якусь супертаємну місію в загадковій ущелині. Вони, по суті, мають сидіти і охороняти щось настільки секретне, що про це навіть сценаристи до кінця не розповіли.

Але ось невдача: вони не просто бойові машини, а ще й люди. А якщо двох людей посадити на тривалий час на одну територію, та ще й без зв’язку із зовнішнім світом — ну, вони або почнуть один одного ненавидіти, або закохаються. Вгадайте, який варіант обрав сценарист?

Так, романтика на полі бою — це той самий прийом, який працює десь із часів «Місто ангелів», тільки тут ще й вибухи додаються. І ось, поки Леві і Драса розбираються зі своїми почуттями, в ущелині починають коїтися дивні речі. Щось тут не чисто. Чи пов'язано це з їхньою місією? Чи це всесвіт натякає, що треба менше фліртувати і більше працювати?

Сценарій (або «Непогано, але чогось бракує»)
Фільм однозначно не гірший за середньостатистичний голлівудський екшен, але й не особливо кращий. Сценарій балансує між серйозною драмою та напівіронічною історією кохання, і ось тут є нюанс:

Перша половина фільму крута! Атмосфера таємничості, герої знайомляться, між ними іскрить. Ти вже починаєш чекати, що сюжет ось-ось зробить якийсь вибуховий поворот…
Але друга половина раптом вирішує, що вже достатньо нагнітала інтригу, і починає перетворюватися на стандартний екшен з погонями, перестрілками і трохи хаотичною розв’язкою.
Головне питання: що саме там охороняють герої? Нам довго підігрівають інтерес, натякають на якийсь мегасекретний об'єкт, але коли все розкривається… ну, скажімо так, це не настільки шокуюче, як могло би бути.

Зате хімія між персонажами працює. Леві і Драса — не просто красива парочка, а двоє персонажів, за якими цікаво стежити. Драса – холодна і професійна, Леві – більше людина емоційна, і їхні перепалки насправді звучать живо, а не як завчені репліки.

Акторська гра (або «Хоч щось рятує цей фільм»)
Майлз Теллер продовжує доводити, що він може грати все — від пілота у «Топ Гані» до нервового бійця в «Ущелині». Він справді старається зробити Леві цікавим персонажем, і в нього це виходить.

Аня Тейлор-Джой, здається, взагалі не може грати погано. У неї сильна присутність на екрані, і навіть коли сценарій дає трохи шаблонні діалоги, вона їх подає так, що хочеться вірити.

Сігурні Вівер з’являється в ролі загадкового координатора місії. І хоча її екранний час не такий великий, як хотілося б, вона додає фільму рівень «О, це щось серйозне».

Атмосфера (або «Дерріксон, що ти знову вигадав?»)
Тут варто віддати належне: фільм виглядає дуже стильно.

Візуал ущелини місцями просто шикарний — величезні простори, небезпечні краєвиди, відчуття ізоляції.
Режисерські рішення — це явно Дерріксон. Він знає, як працювати з напругою і параноїдальними настроями. У першій половині фільму ти прямо відчуваєш, як у повітрі зависла тривога.
Бойові сцени добре поставлені, хоча іноді хочеться більше креативності.
Вердикт (або «Прикольно, але могло бути ще краще»)
«Ущелина» — це той самий фільм, який ти навряд чи передивишся вдруге, але під час першого перегляду отримаєш свою дозу адреналіну та романтики.

💥 Він красиво знятий.
💥 Актори працюють на всі 100%.
💥 Перша половина фільму інтригує, а друга — ну, трохи стандартний екшен.

Сюжет, хоч і не відкриває Америку, має принаймні пару цікавих моментів. Якби сценаристи трохи краще допрацювали розв’язку, це міг би бути справжній вибух. А так… це просто прикольний бойовик, який варто глянути хоча б раз.

Моя оцінка: 7/10.