Рецензія №966

кіно легке, нуднувате і дуже примітивне. Це навіть не фільм, а набір малоцікавих історій(подій) яких об'єднує Міллі Боббі Браун і роботи. Впродовж перегляду мене не покидала думка що фільм банально застарів, такий сценарій був-би дуже крутим в кінці вісімдесятих на початку 90-х, але зараз...

Це як з фільмом "John Carter"(Джон Картер: між двох світів) без адаптації сценарій виглядає відсталим від сьогодення, так сюжетно події відбуваються в кінці минулого тисячоліття, але для того щоб сприймати це творіння серйозно в ньому занадто багато від казок і дивитись його як фентезі не дозволяють занадто багато паралелей з реальністю. Якщо у "fallout" є адекватне, логічне пояснення чому прогрес зупинився у вигляді ядерної війни, то що зупинило розвиток технологій у цьому фільмі в кінці 60-х я так і не зміг осягнути.

Якщо б сюжет розгортався в середині минулого століття це лише додало картині шарму, але переміщення головних героїв у не така далеке минуле лише зашкодило картині, роботи сприймаються неорганічно, а події надумано.

У будь-якому разі отримати задоволення від перегляду можна якщо не чекати багато, особливо зважаючи на бюджет, до того-ж хто я такий щоб вирішувати які фільми Вам мають подобатись, а які ні.
P.S. Кріс Пратт в своєму амплуа: кумедного простака за яким приємно спостерігати і навіть трохи смішно.