Ущелина

мляяя... оце рейтинг, оце я розумію - свідомість українського суспільства... О_о

Якраз пишу це під вибухи у нічний час тривоги і роботи ППО, проклинаючи русню. Романтично, правда?

Так от: захід об'єднався зі сходом в обличчі Америки і парашки, заради загальної цілі: щоб боронити світ від зла... яка романтика, які тонкі естетичні нотки забреніли. І, о так: захід перелетів на сторону сходу, щоб з'єднатися в романтичній вечері і т.д...
Це що пропаганда на замовлення трампа-путлєра? Чи я чогось не розумію?

...рабінович? ну камон.

Окремо варто відмітити цих СТРАШНИХ до сміху персонажів із гілок і деревоматеріалу в стилі стілпанк.
Ммм... Стильно... як хтось тут написав у безкінечній рецензії.

Що б ще хотілось віднести до неприємних моментів цього фільму... якщо хтось із вельмишановних українців не в курсі: постріл із 3800м здійснив український снайпер під Херсоном у 2023му році, застреливши рашиста на смерть і встановивши світовий рекорд. Подача цього факту під вигаданим соусом америкоської чи то британської романтики змусила задуматись: чи варто, наразі, дивитись америкоські і британські фільми, щось вони, періодично, стали тхнути якоюсь нездоровою пропагандою. І тут я зрозуміла, що треба жати стоп, бо додивитись це я вже не в змозі.

Якось жахливо усвідомлювати, що через 3 роки повномасштабного вторгнення у нас мистецтво і фільмування, все ще... чи знову... внє палітікі.

Але якщо Ви просто хочете не думати, дивлячись на гарну картинку романтичної історії героїв, то Вам велкам у це "прекрасне і чудесне кіно". Це вже залежить від цінностей.

І нехай всі "свідомі" українці мене заклюють. детальніше

«Ущелина» (2025) — романтика, екшн і трохи «Що тут взагалі відбувається?»
Скотт Дерріксон повертається! Чувак, який зробив нам і «Сіністера», і «Чорний телефон», раптом вирішив, що страшилки — це, звісно, круто, але час зробити… бойовик про кохання. І ось ми отримали «Ущелину» (The Gorge) — екшен, який місцями справді «ущільнений» хорошими ідеями, а місцями… ну, давайте розбиратися.

Сюжет (або «Це бойовик? Це романтика? Це щось середнє?»)
Леві (Майлз Теллер) та Драса (Аня Тейлор-Джой) — два смертельно небезпечних бійці, які виконують якусь супертаємну місію в загадковій ущелині. Вони, по суті, мають сидіти і охороняти щось настільки секретне, що про це навіть сценаристи до кінця не розповіли.

Але ось невдача: вони не просто бойові машини, а ще й люди. А якщо двох людей посадити на тривалий час на одну територію, та ще й без зв’язку із зовнішнім світом — ну, вони або почнуть один одного ненавидіти, або закохаються. Вгадайте, який варіант обрав сценарист?

Так, романтика на полі бою — це той самий прийом, який працює десь із часів «Місто ангелів», тільки тут ще й вибухи додаються. І ось, поки Леві і Драса розбираються зі своїми почуттями, в ущелині починають коїтися дивні речі. Щось тут не чисто. Чи пов'язано це з їхньою місією? Чи це всесвіт натякає, що треба менше фліртувати і більше працювати?

Сценарій (або «Непогано, але чогось бракує»)
Фільм однозначно не гірший за середньостатистичний голлівудський екшен, але й не особливо кращий. Сценарій балансує між серйозною драмою та напівіронічною історією кохання, і ось тут є нюанс:

Перша половина фільму крута! Атмосфера таємничості, герої знайомляться, між ними іскрить. Ти вже починаєш чекати, що сюжет ось-ось зробить якийсь вибуховий поворот…
Але друга половина раптом вирішує, що вже достатньо нагнітала інтригу, і починає перетворюватися на стандартний екшен з погонями, перестрілками і трохи хаотичною розв’язкою.
Головне питання: що саме там охороняють герої? Нам довго підігрівають інтерес, натякають на якийсь мегасекретний об'єкт, але коли все розкривається… ну, скажімо так, це не настільки шокуюче, як могло би бути.

Зате хімія між персонажами працює. Леві і Драса — не просто красива парочка, а двоє персонажів, за якими цікаво стежити. Драса – холодна і професійна, Леві – більше людина емоційна, і їхні перепалки насправді звучать живо, а не як завчені репліки.

Акторська гра (або «Хоч щось рятує цей фільм»)
Майлз Теллер продовжує доводити, що він може грати все — від пілота у «Топ Гані» до нервового бійця в «Ущелині». Він справді старається зробити Леві цікавим персонажем, і в нього це виходить.

Аня Тейлор-Джой, здається, взагалі не може грати погано. У неї сильна присутність на екрані, і навіть коли сценарій дає трохи шаблонні діалоги, вона їх подає так, що хочеться вірити.

Сігурні Вівер з’являється в ролі загадкового координатора місії. І хоча її екранний час не такий великий, як хотілося б, вона додає фільму рівень «О, це щось серйозне».

Атмосфера (або «Дерріксон, що ти знову вигадав?»)
Тут варто віддати належне: фільм виглядає дуже стильно.

Візуал ущелини місцями просто шикарний — величезні простори, небезпечні краєвиди, відчуття ізоляції.
Режисерські рішення — це явно Дерріксон. Він знає, як працювати з напругою і параноїдальними настроями. У першій половині фільму ти прямо відчуваєш, як у повітрі зависла тривога.
Бойові сцени добре поставлені, хоча іноді хочеться більше креативності.
Вердикт (або «Прикольно, але могло бути ще краще»)
«Ущелина» — це той самий фільм, який ти навряд чи передивишся вдруге, але під час першого перегляду отримаєш свою дозу адреналіну та романтики.

💥 Він красиво знятий.
💥 Актори працюють на всі 100%.
💥 Перша половина фільму інтригує, а друга — ну, трохи стандартний екшен.

Сюжет, хоч і не відкриває Америку, має принаймні пару цікавих моментів. Якби сценаристи трохи краще допрацювали розв’язку, це міг би бути справжній вибух. А так… це просто прикольний бойовик, який варто глянути хоча б раз.

Моя оцінка: 7/10.
детальніше

Фільм «Ущелина» (2025) — це щось середнє між трилером, бойовиком і науковою фантастикою. Сюжет досить простий: два снайпера, один американський, а інша литовка, охороняють якусь таємничу ущелину. Це місце не просто красиве, воно приховує щось темне і небезпечне. Вони починають розбиратися, що ж там насправді відбувається, а тим часом між ними розвивається певна хімія.

Актори, зокрема Майлз Теллер і Аня Тейлор-Джой, добре виконують свої ролі. Вони досить органічно виглядають разом на екрані, і їхні стосунки досить цікаво розвиваються. Але якщо чесно, інколи сюжет виглядає дещо передбачуваним, особливо коли наближається до кінця.

Що стосується візуальних ефектів, то вони на висоті. Фільм дуже стильний, з гарними пейзажами та ефектними сценами екшну. Динаміка в картині досить хороша, і навіть якщо деякі моменти виглядають трохи штучно, це не сильно псує загальне враження.

Але є й мінуси. Деякі моменти виглядають трохи перегнутими, а сам сюжет іноді здається трохи затягнутим. Я б не сказав, що це фільм, який переверне ваш світ, але для тих, хто любить цікаві, але не надто складні історії з гарними ефектами та драмою, «Ущелина» — це нормальний вибір.

Загалом, фільм непоганий для вечірнього перегляду, але, можливо, не стане вашим улюбленим. детальніше

Десь там у Північній півкулі є ущелина, яка таїть якусь таємницю, яку ще з часів Холодної війни охороняють представники двох блоків (хоч тих блоків вже тридцять п'ять років як немає). І от одного разу, як за законами жанру, - двоє колег по роботі закохались одне в одного, і, випадково, дізнались таємницю цього провалля. І за всіма правилами у всьому винна злісна корпорація...


Перепрошую, якщо випадково десь розказав тонкощі сюжету, хоч це банальна і типова історія усіх таких фільмів, де найманці щось роблять по зову совісті, потім їх "кидають", і вони починають боротися проти. Тут ще є романтична лінія, хоч і це теж не дивина. Все решта - як під кальку. Та й добре вже, хай було б, якби було зроблено якісно. Але...


Фільм починає "за здравіє" - двоє замучених життям снайперів із синдромом вини, більше мовчать і просто хочуть спокійно доживати свої дні. Далі, як вже писав вище, - у них в житті з'являється ущелина і понеслось... Навіть не так, понеслось десь із другої частини фільму. Перша частина, яка описує побут самотньої людини та бажання знайти друга на тій стороні провалля, досить пристойна та терпима. Деколи нудно спостерігати це німе кіно із сурдоперекладом, але вмілі актори, не розкриваючи рота, у кадрі творять і все ж не дають сумувати. Біда починається, коли екшн і говорять... О, Боги... Не знаю, який штучний інтелект писав репліки, та краще вже б якісь студенти-сценаристи. Було б тупо, але хоч трохи емоційно. А так - як шутер із репліками AI-персонажів - примітивно і бездушно. Екшн теж абсолютно ніякий - навіть не на рівні середньостатистичної відеогри - всі кудись біжать, постійно відстрілюються безмежною кількістю патронів (напевне, ось де боєприпаси, яких бракує українцям), а ще демонструють романтичні почуття. Ось в цю ущелину пірну глибше - Тейлор-Джой і Теллер класні актори, попередні роботи це підтверджують, але хімія між ними ніяка, і як співав Потап, той що тепер Славік Балаган, "ми з тобою непара, і у нас запара". Так, саме балаган і запара, а не романтичні почуття, які незрозуміло як виникли і на основі чого тримаються. Хіба на основі того, що фільм вийшов на стрімі на День закоханих... Та й фінал, після отих всіх страждань, вибухів та викриттів, на це ніби натякає.


Ось так, погано майже все... Та відзначу два, як на мене, достойних моменти - хороша ідея фільму плюс добротна реалізація в першій частині, та прекрасна картинка та сеттинг дії. Направду, можна було б створити дуже класне кіно... Але налажали всі - і режисер, і сценарист, якщо він був, і актори, які, вірю, може й змогли б краще, якби їм дали що грати. У підсумку, таємниця провалля відкрита і вона звучить так: "Деякі ущелини краще лишати без нагляду і обходити стороною". детальніше